Важливо знати
Український правопис в дії
Завершився перехідний період щодо застосування нового українського правопису в усіх сферах суспільного життя і зокрема в офіційно-діловому стилі мови. Нагадаємо передісторію. У 20-х роках минулого століття відбувався розквіт українського мовознавства, а в 1928 році видали правопис, що вперше став офіційним та уніфікованим для всієї України. Проте у 30-х роках радянський союз розпочинає хвилю зросійщення України, а в 1933 році видає новий правопис. З абетки викинуто літеру ґ, докорінно змінено правопис іншомовних слів, внесено зміни в парадигми відмінювання та багато іншого. Все це для викорінення питомих рис української мови та "зближення" її з російською.
Нові мовні норми та правила було розроблено Українською національною комісією з питань правопису, до якої ввійшли мовознавці з установ Національної академії наук та закладів вищої освіти, з метою уніфікації вживання правописних норм, способів їх графічного передавання та з урахуванням результатів громадського обговорення.
22 травня 2019 року Кабінет Міністрів України затвердив нову редакцію українського правопису з метою забезпечення конституційних положень про державний статус української мови та уніфікації вживання орфографічних норм. Нова редакція «Українського правопису» набула чинності 3 червня 2019 року. Відтоді було рекомендовано застосовувати її та запроваджено перехідний період - п'ять років, протягом якого діяли як старі, так і нові норми.
22 травня 2024 року перехідний період завершився. Відтепер керуємося новим «Українським правописом». Його норми та правила рекомендовані до застосування в усіх сферах суспільного життя, зокрема в офіційно-діловому стилі мови.
Зміни можна умовно поділити на дві великі групи: власне зміни в написанні слів (без варіантів); варіантні доповнення до чинної норми. Без варіантів вживатимуться слова проєкт, проєкція (так само як ін'єкція, траєкторія, об'єкт та інші слова з латинським коренем -ject-); плеєр (play+er), конвеєр (convey+er), феєрверк. Разом пишуться слова мінісукня, віцепрезидент, ексміністр, вебсайт , а також слова з першим іншомовним компонентом, що визначає кількісний (вищий від звичайного, дуже високий або слабкий, швидкий тощо) вияв чого-небудь: архі-, бліц-, гіпер-, екстра-, макро-, максі-, міді-, мікро-, міні-, мульти-, нано-, полі-, преміум-, супер-, топ-, ультра-, флеш-: архіскладний, гіпермаркет, екстраклас.
Також разом писатимуться слова з першим іншомовним компонентом анти-, контр-, віце-, екс-, лейб-, обер-, штабс-, унтер-: антивірус, контрудар, віцепрем'єр. Крім того, разом слід писати складноскорочені слова (мішані та складові абревіатури) та похідні від них: адмінресурс, Міносвіти, профспілка, Святвечір. Нарізно без дефіса писатимемо: пів хвилини, пів яблука, пів Києва, але одним словом як цілісне поняття півострів, півзахисник, півмісяць. Також передбачено зміни в окремих словах (наприклад, священник). З великої букви писатимемо назви товарних знаків, марок виробів.
Два варіанти написання допускаються: ●У словах, що походять із давньогрецької й латинської мов, буквосполучення au звичайно передається через ав: автентичний, автобіографія, автомобіль, автор, авторитет, автохтон, лавра, Аврора, Мавританія, Павло. ●У запозиченнях із давньогрецької мови, що мають стійку традицію передавання буквосполучення au шляхом транслітерації як ау, допускаються орфографічні варіанти: аудієнція і авдієнція, аудиторія і авдиторія, лауреат і лавреат, пауза і павза, фауна і фавна. ●Буквосполучення th у словах грецького походження передаємо звичайно буквою т: антологія, антропологія, аптека, астма, бібліотека, католицький, театр, теорія, ортодокс, ортопедія. У словах, узвичаєних в українській мові з ф, допускається варіантність на зразок: анафема і анатема, дифірамб і дитирамб, ефір і етер, кафедра і катедра, логарифм і логаритм, міф, міфологія і міт, мітологія, Афіни і Атени, Борисфен і Бористен. ●Також вживатимуться варіантні форми родового відмінка: радості й радости, любові й любови.
Тож берімо на озброєння ці новації і пам'ятаймо, що мова – не просто, як дехто собі думає, чинник комунікації, це чинник націєтвірний. Це наша зброя і наші кордони.
Матеріал підготувала Віра ГОЙМАН, викладач філологічних дисциплін