Патріотизм сьогодні для України і кожного українця
І на оновленій землі
Врага не буде, супостата,
А буде син, і буде мати,
І будуть люде на землі.
(Тарас Шевченко)
Патріотизм – це одна із ланок людського характеру. Складовою системи національного виховання є військово-патріотичне, що передбачає вироблення високого ідеалу служіння народові, готовності до трудового та героїчного подвигу в ім'я процвітання Української держави. Воно покликане формувати громадянина-патріота, виробляти у нього глибоке розуміння громадянського обов'язку, готовність у будь-який час стати на захист Батьківщини.
Російське вторгнення в Україну, яке розпочалось 24 лютого 2022 року, розділило наше життя на" До"... і" Після"...Те що було "До"- більше ніколи не повториться... А яким буде "Після"- ніхто не знає... Війна...Сум, сльози, страх, смерть, біль втрат рідних і близьких людей увірвалися в наше щоденне життя. Чи можна це забути ? Ніколи!!! Нам, сучасному поколінню українців, потрібно бути сьогодні згуртованими, єдиними як ніколи, патріотами не на словах, а на ділі. Добрими справами примножувати і наближати нашу перемогу! Все буде Україна!!! Це усвідомлюють студенти ВСП Заліщицький фаховий коледж ім. Є. Храпливого НУБіП України, яким на долю випало нелегке випробування війною.
Про свою роль у допомозі ЗСУ велася бесіда у всіх студентських групах на виховній годині "Патріотизм сьогодні для України і кожного українця", яка відбулася у дистанційному режимі. З початку воєнних дій студенти активно долучились до різних форм протистояння війні. Насамперед інформаційного, адже крім військового вторгнення, ворогом активно буде запроваджене інформаційне представлення ,,своєї війни''. Тому наші студенти стали на захист України взявши в руки телефони, комп'ютери та почали вести війну. В різних додатках підтримували фінансово, розуміючи, що ці кошти можуть врятувати життя наших захисників, які перебувають у зонах бойових дій, та які зараз гідно долають атаку агресора. Нашій армії зараз як ніколи потрібна наша підтримка, наш спокій і впевненість у Збройних силах України! У соціальних мережах різними правдивими постами підтримуємо наших Захисників.
Також приділили увагу темі волонтерства, що наразі вкрай необхідно, та важливості внеску кожної окремої людини у спільну справу, що наближає нас до перемоги над російськими окупантами. Студенти та їхні батьки активно долучаються до збору фінансової допомоги ЗСУ, щодня випікають багато булочок, різноманітних пряників, ліплять та варять вареники, заохочують жителів своїх сіл до збору гуманітарної допомоги для вимушених переселенців та їх сімей.
Так Петрас Анатолій та Зубенко Валентин(11 група), Ковбель Олег(31 група) беруть участь у плетінні камуфляжних сіток. Зубенко Валентин(11 група), Остяк Арcен, Омельченко Кіріл, Зубчак Роман (31 група) не тільки надають все необхідневнутрішньо переміщеним особам, але і поселили в своїх домівках родини переселенців. Омельченко Кіріл розповів, що для двох родини з Харкова та Чернігвщини у їхньому будинку, також у сусідів вже не було місця, тому батьки звернулися за допомогою до директора коледжу Павлюка Б. С., який надав тимчасовий притулок постраждалим.
Моспанчук Василь (11 група) разом зі своїми батьками теж активно долучається до волонтерської діяльності в селі Милівці Чортківського району, забезпечуючи нашу армію всім необхідним, що є в їхніх силах та можливостях. Денис Максим (12 група) та його сім'я постійно організовують гуманітарну допомогу з Голандії, яку вони передають у Заліщицький громадський рух опору окупації та роздають внутрішньо переміщеним особам, які наразі проживають у с. Щитівці.
Під час виховної години також обговорювали важливість безперервної освіти в надзвичайних ситуаціях, зокрема в умовах військового стану, що стане ключовим фактором розвитку здорової, економічно сильної та незалежної держави, адже освічена молодь – це міцний фундамент для розбудови майбутнього країни! Студенти підтвердили свою готовність повернутися до занять, зауваживши, що наразі це вкрай важливо, адже їхнє успішне навчання є якраз відповіддю агресору. Країні після перемоги потрібні будуть висококваліфіковані спеціалісти, щоб відбудувати нашу Україну.
Звичайно, в групах згадали захисників- земляків, які віддали своє життя за Україну. Це 23 річний солдат Іван Анін, який загинув, захищаючи столицю нашої держави; 19 - річний Василь Конет с. Ворвулинці; 27- річний Віталій Скакун, який підірвав міст разом з собою; 25-річний Олександр Питель, який сам пішов на танкову колону; 24- річний Роман Стецюк, якому Президент України Володимир Зеленський посмертно присвоїв орден «За мужність» ІІІ ступеня; 27- річний Іван Волочій, посмертно удостоєний ордена «За мужність» ІІІ ступеня, загинув 7 березня під Краматорськом від ворожої кулі окупанта, житель с. Бересток. Це і лейтенант Петро Батьківський, Москалик Михайло, підполковник Роман Гах, медик Андрій Місяць, боєць "Правого сектору" Вадим Гайдін, льотчик, капітан Олександр Корпан.
Спасибі всім нашим воїнам. Боротьба триває – і ми обов'язково переможемо! Ми — на своїй землі. Герої не вмирають!
"Доброго дня, ми з України!", - лише так тепер вітаються між собою люди в Україні. Та не тільки на теренах нашої Батьківщини лунає це звертання, але й звучить гордо з вуст кожного українця, якого доля закинула за межі рідного кордону. Найболючіше те, що через ганебний напад рашистів на нашу державу, змушені саме діти покидати свої рідні домівки та навчальні заклади. Це наше майбутнє, наш цвіт, наша надія... Але коли в такий тяжкий для нас час, зустрічаючись зі своїми студентами онлайн на виховній годині, бачиш по той бік екрану дитячу посмішку у вишиванці, розумієш, що нічого не втрачено, все буде чудово! І , як кажуть наші вихованці: "В наших венах тече кров українця і ми цим пишаємось!".
"Борітеся-поборете! Вам Бог помагає! За Вас правда, за Вас слава. І воля святая!" (Т. Шевченко)
Від імені кураторів груп Світлана Руснак, голова циклової комісії