Радимо прочитати
Огляд літератури «У вирі боротьби»
Роман «Колонія» – книга українського прозаїка Василя Тракала . Через долі багатьох галицьких родин автор показує тернистий шлях нашого народу до волі від 1920-х років і до проголошення незалежності України у 1991 році та до сьогодення. Серед героїв роману – особи історичні (Степан Бандера, головний командир УПА Роман Шухевич та ін.) Події у творі розгортаються не тільки в Україні, а й у Польщі, Німеччині, Росії, Сполучених Штатах Америки, Канаді. Документальні архівні матеріали лише підсилюють інтерес до роману.
Василь Шкляр – володар Гран-прі конкурсу «Коронація слова», літературних премій «Золоте перо», «Спіраль століть», 1-ї премії Ліги українських меценатів «Ярославів вал» та інших.
«Чорний ворон, Залишинець» відтворює одну із сторінок української історії – боротьбу повстанців проти радянської влади у 1920 роках. В його основу покладено історичні документи, зокрема з розсекречених архівів КДБ. Із глибин забуття виринає містична постать отамана Чорного ворона, що переміг смерть…
Дарина Гнатко, переможниця літературного конкурсу «Коронація слова» в номінації «Вибір видавця» .
Книга «Проклята краса» – зворушлива історія життя сільської красуні на тлі найдраматичніших подій в 30-і роки ХХ ст.: голодомор, сталінські репресії.
Природа наділила просту сільську дівчину неабиякою красою. Чорна коса, світло-блакитні очі в темних віях, дзвінкий сміх… Кожна клітина її тіла дихає звабою та чарівністю. Парубки втрачають голову та ладні на все, щоб оволодіти нею. Однак серед залицяльників юної красуні є й одружені чоловіки…Дівчина стає винуватицею руйнування чужої родини, а згодом і власної…Чи був у неї вибір?
Світлана Таран – неодноразова фіналістка всеукраїнського конкурсу «Коронація слова». Герої її романів – сильні духом особистості, які навіть у найскладніших життєвих обставинах не зраджують власну совість…
У романі «Розколоте небо» – та Луганщина, яку цілеспрямовано знищували найстрашнішим із усіх можливих способом: виморювали голодом. Тут було все: і дитячі пальчики в чавуні з окропом, і собаче гарчання виснаженої голодом жінки, і підводи з трупами, і дитина, що намагалася напитися власної крові та так і закоцюбла, і батьковбивства…Місцевих мешканців ще й викатовували репресіями, вивозили в Сибір, викреслювали – не тільки з нормального, а й взагалі з життя всіма найжорстокішими способами.
Це саме та історія, яку неможливо не читати без брому. І саме та, яку мусить читати кожен українець.
Герої роману «Розколоте небо» не раз і не двічі називають іродами тих, хто творить беззаконня, прикриваючись законами. Усі намагання збагнути логіку дій активістів – комуністів зазнають поразки, спроби відшукати людяні риси в тих, хто став знаряддям винищення власного народу, виявляється марними. Єдине пояснення, яке видається більш-менш реалістичним – те, що на українській землі 20-30-х років ХХ століття орудував диявол. Невелике село Підкопаєвка на Луганщині перетворилося на філію пекла, що нею, як ми добре знаємо, у той час стала більша частина України.
Надія Ємчук, завідувачка бібліотеки коледжу