Тиждень рідної мови
«Чи знаєш ти українську мову?»
Мова – це віконця, крізь які людина бачить світ.
В.Сухомлинський
Мова – це великий дар природи. І чим рясніша і колоритніша вона у кожного із нас, тим багатший духовний світ , розвинуте почуття краси слова. Українська мова – одна із найпоширеніших мов у світі. ЇЇ красу і співучість визнають усі. «Ми маємо навчитися чути себе українцями…»,– закликав великий українець Іван Франко. Тож кожен, хто усвідомлює себе частинкою українського народу, мав би запитати себе: «А чи знаю я українську мову, якою розмовляють мої рідні, якою через гомін віків звучить голос мого народу?»
У рамках Тижня рідної мови в Заліщицькому аграрному коледжі ім. Є.Храпливого її знавці випробовують знання у цікавих конкурсах та вікторинах, про що свідчать нові імена учасників та переможців. Зокрема цікавинкою стала онлайн- вікторина «Чи знаєш ти українську мову?», яка відбулась 11 листопада 2020 року.
Метою заходу було виявлення і збагачення знань студентів про виникнення української писемності, про красу і багатство рідної мови; формування інтересу до її вивчення; виховання глибокої поваги до рідної мови, почуття національної гордості, культури мовлення, прищеплення здорового духу змагання, прагнення стати найкращим, розширення світогляду студентів.
Участь в онлайн- вікторині взяли участь понад п'ятдесят студентів.
За результатами конкурсу- вікторини переможцями стали:
11 група – Базюк Микола, Николяк Арсен, Угринюк Марія;
12 група – Гутман Вікторія, Джумак Іванна;
14 група – Гоменюк Ганна, Перецька Вікторія, Мушінська Ніна;
15 група – Бортник Ангеліна, Бричка Богдана, Соляр Вікторія:
21 група – Приведа Василь, Омельченко Кирил, Задорожний Ігор;
22 група – Гедзик Назар, Колісник Ростислав;
24 група – Грицак Юліана, Димушко Ангеліна, Худоб'як Наталія;
25 група – Василишин Анастасія, Червоногріцька Мар'яна, Краснюк Вікторія
Мова – це інструмент, що об'єднує націю, народ в одне ціле. Це єдиний скарб, який треба шанувати, берегти і розумно збагачувати. Життя мови залежить від народу, який несе її в своїй душі, у своїх звичаях, традиціях, у своїх піснях і у своїй культурі. Тож вивчаймо, шануймо рідну мову, збагачуймо себе знаннями інших мов. Бо все минає, а слово зостається і несе крізь час голос людської душі.
Слова…А ваша мудрість вічна і любов жива.
А хтось же вас народжував, слова…
Хтось ті суцвіття звуків винаходив,
Що стали потім мовами народів.
Людмила Атаманчук, викладач української мови та літератури