Search

Міжнародний день рідної мови

Наш календар

Як довго ждали ми своєї волі слова.
І ось воно співа, бринить.
Бринить, співає наша мова,
Чарує, тішить і п'янить.

Олександр Олесь

Рідна мова – важливий елемент культурної та національної свідомості людини. Це не просто засіб спілкування, а й історія народу, його світогляд. Мова – це найсильніший інструмент розвитку нашого матеріального й духовного спадку. Саме тому 21 лютого кожного року ми відзначаємо Міжнародний День рідної мови. Вже 23-й рік поспіль це свято не лише нагадує про культурне розмаїття і багатомовність світу, а й про право кожного розмовляти рідною мовою у своїй країні.

Традиційно напередодні Міжнародного дня рідної мови у ВСП Заліщицький фаховий коледж ім. Є. Храпливого НУБіП Україниі проведена низка заходів, щоб ще раз долучитися вустами і серцем до материнської мови, найкращої, найсвятішої, найріднішої.

Студенти брали участь у вікторині «Чи знаєш ти українську мову?», яку проводили викладачі-філологи на заняттях. Найактивнішими знавцями рідної мови стали: Пітик К., Хомко А.,Лисак В.(11 гр.); Стецюк І., Фрунзе А.(12 гр.); Кривко М., Кіт Х., Дерень Влад (14 гр.); Бурлака В., Купчак Н., Фурман Є. (15 гр.); Петрас А., Донцов О., Мендик Б.(21 гр.), Дубець П. (22гр.), Колодій М., Корнят Ю.(24 гр.); Кастранець М., Похович М. (25 гр.).

А виховна година «Будуймо державу вкраїнського слова!» мала не тільки інформаційно - пізнавальний характер, а була наповнена мелодикою поетичного слова українських письменників. Здобувачі освіти дізналися ряд історичних фактів, що свідчать про престижність української мови. У великому Литовському князівстві вона була державною мовою; як актова мова використовувалася в Молдавському князівстві; бахчисарайські хани листувалися нею з турецькими султанами. За останніми даними, у світі близько 60 млн. чоловік розмовляють українською. А поширена вона у 156 країнах світу. Українці живуть майже всюди - Канада, США, Аргентина… Щодо рейтингів , то серед 6 тисяч живих мов, що є на планеті, українська посідає 17 місце. Престиж мови залежить не від неї самої, а від її носіїв. На жаль, не всі українці усвідомлюють це. Тому українська мова в нашій державі стане престижною тоді, коли ми не будемо її соромитися, коли оволодіємо усім багатством її, навчимося гарно, виразно, правильно говорити українською і будемо пишатися, що ми, українці, маємо таку чудову мову. На підтвердження цих слів у виконанні студентів кожної групи звучали поезії про рідне слово.

Окрім того, під час занять з української мови студенти писали твори – роздуми на тему « Мовна культури - свідчення інтелекту людини».Їх творчі роботи свідчать про глибину розуміння молоддю проблеми мовних обов´язків громадян. Ось окремі міркування:

Петрас Анатолій, студент 21 групи: «Культура мовлення має велике національне і соціальне значення: вона забезпечує толерантне спілкування людей, облагороджує їхні стосунки, сприяє підвищенню загальної культури як окремої людини, так і суспільства в цілому. Тому кожний з нас повинен дбати про свою мовну культуру і вимагати цього від інших».

Коржевська Анна, студентка 15 групи: «Те, як людина говорить, створює образ її душі та інтелекту, вихованості, оскільки саме через мову виявляються ці важливі людські якості. Мовлення кожного – це його духовний, інтелектуальний портрет. Заговорить людина – і виявить не лише рівень своєї освіченості, а й міру вихованості, гостроту розуму, образність уяви, точність спостережень».

Кастранець Мар'яна , студентка 25 групи: «Великою проблемою серед молоді є брак словникового запасу – як наслідок небажання читати художню літературу. Розмову, «пересипану» словами-паразитами «тіпа», «короче», неприємно слухати, і таке мовлення красномовно малює не лише словесний портрет мовця, а й його самого – його внутрішній, духовний світ. Як не згадати відомий вислів древніх греків: «Заговори, щоб я тебе побачив».

Хомко Андрій, студент 11 групи: «Ми хочемо бути багатомовними та освіченими. Для цього ми маємо засвітитися любов'ю до рідної мови як до найсвятішого скарбу нашої нації. Де б ми не були, ми завжди повинні пам'ятати, що тільки молитва на рідній мові буде вислухана Богом».

Дубець Петро, студент 22 групи:«Воістину справедливі слова О. Гончара: «Той, хто зневажливо ставиться до рідної мови, не може й сам викликати поваги до себе». Тому постійна турбота про екологію мовного середовища має стати однією із головних якостей сучасного спеціаліста, вдосконаленню якої немає меж».

Кривко Марта, студентка 14 групи: « Мені надзвичайно актуальними для сьогодення видалися рядки із книги Б. Антоненка-Давидовича «Як ми говоримо?»:«Людина, байдужа до рідної мови, – дикун. Вона – шкідлива своїм єством уже тому, що байдужість до мови пояснюється цілковитою байдужістю до минулого, теперішнього й майбутнього народу».

Українці виборювали своє право говорити українською понад 350 років. І сьогодні відстоювати його має кожен громадянин, адже, як відомо, без мови рідної й народу рідного нема. Захищати і дедалі утверджувати українську мову як державну - наше спільне завдання. Українською мовою розмовляли наші діди та прадіди, а матері та бабусі співали колискові! Народ наш сміявся і плакав рідною мовою. Шануйте і любіть рідну мову, піклуйтеся про неї, захищайте, розкривайте для себе її велич й могутню силу. Збережіть її в усій чудовій красі для себе й наступних поколінь!

Віра Гойман, Ірина Сагайдак, Ольга Юрійчук,

викладачі філологічних дисциплін

: