Святкування Дня соборності на Заліщанщині в 1919 році
22 січня 2019 року минає 100 років з дня урочистого проголошення Акту Злуки УНР і ЗУНР на Софійській площі в Києві. Цей день українці відзначають як День соборності, що знаменує єдність вітчизняних земель. Закон про встановлення щорічногосвяткування цієї пам'ятної дати як дня проголошення самостійності України, був ухвалений Радою народних міністрів Української Народної Республіки 24 січня 1919 року. Тож українці діаспори відзначали його постійно, а з 1990 року, завдяки народній ініціативі демократичних сил, святкування щорічно проводиться і в Україні. Офіційним державним святом День соборності України став лише в 1999 році.
Коротка історія Акту Злуки така. 1 грудня 1918 року, у результаті переговорів, представники УНР і ЗУНР уклали й підписали у Фастові передвступний договір про злуку обох держав. 3 січня 1919 року на сесії Української Національної Ради в Станіславі відбулася ратифікація Фастівської угоди. А 22 січня 1919 року здійснилася історична подія в житті українців - століттями роз'єднані Галичина й Наддніпрянщина об'єдналися в одну державу. Льонгин Цегельський на Софійському майдані у Києві оприлюднив грамоту УНРади, ухвалену 3 січня в Станіславі, і передав її Володимиру Винниченку. Федір Швець ознайомив присутніх з Універсалом Директорії про об'єднання УНР та ЗУНР.
Ця подія викликала загальне схвалення серед українського населення. У цей період в багатьох галицьких містах і селах проходять святкові маніфестації.
Спогад про те, як відзначали цю пам'ятну подію в Заліщиках дійшов до нас завдяки опису одного з учасників листопадових подій 1918 року службовця повітового комісаріату уродженця села Хмелева Романа Коцика. Він помістив 5 лютого 1919 року в українській газеті «Нове життя» допис про «торжество з нагоди злуки обох українських держав» в Заліщиках. Його особливістю стало те, що у відзначенні знаменної дати прийняла участь делегація з Кам'янця-Подільського. Організаторами святкування були товариства «Січ» і «Просвіта», які проводили підготовчу роботу. За три дні до того було розіслано оголошення, на міській площі Ринок облаштовано гарно прикрашене зеленню і килимами підвищення. В центрі встановлено великий герб соборної України на синьому тлі – Тризуб.
Вже зранку почали збиратися «Січі» та селяни з навколишніх сіл. Об 11-й годині відбулася Служба Божа. Проповідь виголосив парох Заліщик о. Ілля Чорнодоля. Після відправи всі направилися на площу, де до народу промовляв о. Ілля Чорнодоля як уповноважений представник УНРади на Заліщицький повіт. З особливим ентузіазмом учасники віча вітали, як повідомляється, «Наших братів Українців з подільської губернії», очолюваних губерніальним старостою Степурою. Його поява на трибуні і звернення до народу викликали гучні оплески. З великою увагою вислухали присутні велику промову делегата заліщицького повіту до УНРади д-ра В. Бараника. Зачитано також привітання від товариства «Просвіта» в Кам'янці-Подільському, від повітового комісара Кам'янця-Подільського та від товариства «Просвіта» в Хотині. Після всіх виступів похід вирушив з Ринку до вулиці Грюнвальдської (тепер С. Крушельницької). Попереду йшли гості з подільської губернії, повітовий комісар, інтелігенція, почесна сотня, Січі, організовані містяни та селянство. До речі, цю вулицю тоді ж було названо вулицею 3 Січня на вшанування прийнятої на своєму засіданні у Станіславі в день 3 січня 1919 року Ухвали Української національної ради про Злуку Західно-Української Народної Републики з Українською народною Республікою. Перейшовши головними вулицями міста, похід повернувся на площу Ринок, де почесна сотня пройшла парадними рядами перед гостями, і на тому похід закінчився.
Ось так велично і урочисто відзначали День соборності на Заліщанщині 100 років тому.
М.В.Сопилюк, викладач історії