Наш календар
«Кров'ю омився Дністер»
Пам'ятні заходи до 80-річчя знищення політв'язнів на залізничному мосту в Заліщиках
Представники ВСП «Заліщицький фаховий коледж імені Є. Храпливого НУБіП України» стали учасниками пам'ятних заходів приурочених 80-річчю трагедії 5 липня 1941 року - знищення політв'язнів на залізничному мосту в Заліщиках.
Година пам'яті «Кров'ю омився Дністер» з нагоди 80 річниці Заліщицької трагедії відбулася за участю делегацій Тернопільської області на чолі з головою ОДА Володимиром Трушем, Чернівецької області на чолі з головою ОДА Сергієм Осачуком, духовенства, представників державних, громадських організацій і установ Тернопілля, Буковини і Прикарпаття.
Захід розпочався з історичного екскурсу від Михайла Сопилюка –заступника директора ВСП «Заліщицький фаховий коледж імені Є. Храпливого НУБіП України».
«…Заліщицька трагедія відбулась на початку радянсько-німецької війни – 5 липня 1941 р. Але ще від кінця травня – першої половини червня 1941 р. органами НКВД здійснювалися вивезення в'язнів тюрем заарештованих українських патріотів на яких були завершені слідчі, формально сфальсифіковані документи, вглиб Росії. Тих хто не признавався в антирадянській діяльності, в кого не встигали вибити тортурами свідчення, було наказано знищити на місці чи в дорозі.
5 липня 1941 р. було здійснено жорстоке вбивство в'язнів на залізничному мосту в Заліщиках, шляхом підриву замінованого моста разом з палаючими вагонами в яких знаходилося кілька сотень політв'язнів із Тернопілля, Буковини, Прикарпаття. Відомо, що підривні роботи підготувала і провела спеціальна підривна група 32-го окремого мостового батальйону.
Свідоцтва різні в деталях, але їх зібрано багато. Є десятки розповідей і згадок очевидців та сучасників трагедії - жителів міст Заліщики, Городенка, Рогатин, сіл Дзвиняч, Добровляни, Печорна, Звенячин, Кострижівка та інших. Є свідчення цього злочину і в іноземних джерелах того часу: німецьких, угорських, польських, румунських.
За оцінками дослідників Антона і Володимира Могилюків в підірваних і спалених вагонах було більше 4 сотень людей. Міст підірвано з ешелоном палаючих вагонів з в'язнями з Чортківської тюрми, вивезеним на міст з боку Заліщик, а з сторони Кострижівки (Буковина) з підірваного моста скинуто 1 чи 2 вагони з в'язнями Коломийської тюрми. Добивали тих, хто зміг вибратися на берег прикордонники 4-ї застави 95 погранзагону в Заліщиках. Через пару годин прийшла велика вода. Під її натиском декілька вагонів посунуло аж до шосейного мосту. Кількох дівчат-студенток знесла вода вниз по течії Дністра. Вони вибрались на берег, їх підібрала сім'я Романків. Загиблих діставали з води човнярі. Частина тіл була задимлена вихлопними газами й облита соляркою. Ховали їх в спільну могилу. Є версія, що закопували трупи й тут же на березі Дністра. Більшість тіл загиблих так і не витягнуто з води.
Відомі імена окремих наших краян, які загинули мученицькою смертю у вагонах на Дністрі в Заліщиках. Серед загиблих відомі і невідомі імена жителів Станіславщини, Чернівеччини, Тернопільщини, Львівщини.
Такою ціною заплатили українські патріоти нашого краю за відстоювання незалежності України.
7 липня 1992 р. тут, на березі Дністра, було освячено пам'ятний хрест. Щорічно відбувається поминальна панахида.
В день 80-річчя трагедії 5 липня 2021 р. поминальну панахиду за загиблими жертвами політичних репресій провели священники УГКЦ та ПЦУ. Лунали поетичні присвяти, музичні твори-реквієми, слова звернення від голів обласних державних адміністрацій, духовенства. Делегації поставили квіти до пам'ятного знака та запалили свічу пам'яті.
Пам'ять про патріотів України житиме вічно в серцях українців.
Михайло Сопилюк, історик, заступник директора коледжу